Грона істини

Лоза  плелася  по  тятиві
І  вибухала  зеленню  листків,
Весна  з  природою  творила  диво,  
Мій  древній  виноград  зацвів…  
За  літо  сонця  набирались  грона
І  медом  нависали  в  небесах…
На  осінь  філософія  червона
Текла  в  бокали  на  столах
Щоби  софістів  душі  розігріті
Співали  істині  пісні…
Бо  якщо  ж  є  вона  на  світі,
То,  звісно,  лише  у  вині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859982
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline