Цей день настав, сказав собі я:
«Вже досить чекати»
Своя історія це добре,
Та її героїв треба знати.
Є ті, що знаємо ми їх
І слава лунає віками,
А є і ці про яких,
Не сказано жодними рядками.
Є ці, що слава в них була
Та славу цю у них забрали,
А є і ці, які самі,
Собі цю славу приписали.
Держава муки пережила,
Весь час в неволі і брехні
Яка б влада не приходила,
А ми для них весь час чужі
Лихі й важкі часи
І так вже сотні років,
А ми живемо собі, як жили
Не роблячи важливих кроків.
І лише вони одні,
Святі та грішні люди
Тяжкий наш хрест несли,
Не перейшовши на бік Юди.
Вони боролись й полягли
І не жадали цієї слави
Бо в них мета була одна
Прогнати ворога з держави.
Це воїни нескорені режимом,
Загартовані кров'ю і добром
За свою правду, права та волю,
Боролись і борються зі злом.
