Коли серце б'ється поруч,
І навіть як зовсім далеко,
Чи просто ти тут ліворуч,
Втикаєш у спогад виделку ...
Коли серце б'ється поруч,
Зовсім нічого не страшно,
Ти ліворуч, а я праворуч,
Але це ще нічого не ясно ...
Бо воно ж насправді б'ється,
Не вдає щось на парковій сцені,
Із невдачі не засміється,
Не пограєшся ним на арені ...
Крапля ніжності. Тільки півкроку.
І ніхто не помітить збоку.
І ніхто не почує стуку,
Ані подиху, ані звуку ...
І очима на мить упіймати,
Міцно-міцно її обіймати.
Хіба можна таке оцінити?
Там глибоко-глибоко ... любити.
Гарно! 
дякую
