Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Ліс, посаджений дитячими руками - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правда, приєно і бачити і відчувати свою приналежність до цього! Дякую, Світланко!
Любов Іванова, 16.11.2019 - 20:27
Навіть від прочитання твого твору на душі стало спокійніше і миліше...і грибами запахло...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо ж, де осінь, там і гриби і, так, тішить серце, що до цього приклав свою дитячу руку й ти! Дякую, Любочко!
Ніна-Марія, 12.11.2019 - 19:08
Дякую, Валю, що нагадала про ті щасливі роки дитинства і юності... Ліс для мене-це особлива тема. Я виросла поряд з лісом. Скільки я там виходила...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, і я обожнюю ліс! Він такий таємничий! Дякую, Ніно!
Серафима Пант, 12.11.2019 - 17:28
І ми плануємо у нашому місті в суботу 500 жолудів висадити... Цей твір, за відчуттями, - стан "назад в майбутнє" Дякую щиро за наснагу! - вона знадобиться)) Валентина Ланевич відповів на коментар Серафима Пант, 12.11.2019 - 18:51
Отож, прийміть і мою дружню підтримку на добру та благородну справу! Дякую, Ірино!
Амадей, 12.11.2019 - 12:28
Спасибі Валю.Я теж в дитинстві садив ліс і не один рік.А тепер як подивлюся на оті дерева, приємнозгадати а на душі і радісно і сумно. Радісно що і я не марно прожив роки на білому світі, а сумно бо уявляєш дивлячись на цей ліс скільки ж води втекло. Спасибі Валю.Гарно написала.Щастя Вам, надхнення й вічноі молодості й краси. Валентина Ланевич відповів на коментар Амадей, 12.11.2019 - 18:49
Ой, Андрію Васильовичу, дякую щиро за теплі побажання! Хай наш ліс додає нам сили, щоби жити та нести у душах тепло!
Н-А-Д-І-Я, 12.11.2019 - 11:03
Чудова історія...Жаль, що у нашому місті немає лісу.. Ліс - це друге життя.
Валентина Ланевич відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 12.11.2019 - 18:55
Так, ліс - це наше друге внутрішнє дихання! Дякую, Надійко!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 12.11.2019 - 09:39
Прогулялася твоїм лісом Валечко! Так чарівно і загадково!!!
Валентина Ланевич відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 12.11.2019 - 18:57
Звичайно, наша природа - це суцільна загадка сивого Всесвіту! Дякую, Танечко!
Катерина Собова, 12.11.2019 - 08:18
Яке чудове поєднання краси природи, створеної своїми руками і душевного піднесеного стану!
Валентина Ланевич відповів на коментар Катерина Собова, 12.11.2019 - 18:59
Щиро дякую за дружнє розуміння, Катрусю!
Валентина Ланевич відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 12.11.2019 - 19:00
То все ліс, котрий повернув мене у моє далеке дитинство! Дякую, Наталю!
Ірина Кохан, 11.11.2019 - 23:16
Ліс має здатність зцілювати душі... Так гарно написали, так щиро, з теплом! Валентина Ланевич відповів на коментар Ірина Кохан, 12.11.2019 - 18:44
Правда, у лісі, ніби, очищаєшся від усілякого негативу! Дякую, Іринко!
геометрія, 11.11.2019 - 23:14
З задоволенням прочитала,Валю, та й пригадала,як мені з учнями довелось на так званій виробничій практиці, рятувати від бур"янів шкілку, з якої пізніше дорослі висаджували дерева в лісі...
Валентина Ланевич відповів на коментар геометрія, 12.11.2019 - 18:42
Так, в роки радянщини це було добровільно-обов’язкове задаволення, таке, як сапання, виривання буряків і т.п., ну, і, звісно ж, висадки молодих насоджень дерев. Хоч щось, що завжди згадкється із позитивом! Дякую, Валю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І це стопроцентів так! І радісно від цього і тепло на душі! Дякую, Світланко!
|
|
|