Брехня простягає до нас свої руки,
Брехня нас цілує лукаво в чоло,
В танку ми кружляємо з нею завзято,
Навколо нас сльози, та нам всеодно...
Чому ми дружити так звикли з брехнею?
Із нею в театри, із нею в кіно,
Ми, мабуть, забули, що ми таки люди
І жити з брехнею нам не дано!
За кожен танок нас чекає відплата:
За дружбу з брехнею нас усі проклянуть,
За кожен цілунок ми будем страждати
Бо друзі від нас відвернуться й підуть.
09.03.2018 р.
