Я в думках і серцем разом з вами;
Спраглі, втомлені, нужденні, бойові
Громадяни вільної держави,
Ось він фронт, і ви всі на війні.
Йди вперед, назад не озирайся,
Доля кличе нас в останній бій,
Ось моя рука, тримай, хапайся,
Побратим, сміливий, бойовий.
Не звертай увагу на безглуздя,
Не зважай на підлість ворогів,
Твоя мова – справжнє правосуддя,
Твоя Віра – оберіг Богів…
Рідну землю ми не обираєм,
Ти тут народився і живеш,
Рідне Слово променем засяє,
В краю де добру немає меж.
І як матір полюби Вкраїну
Пригорни до себе і скажи,
«Я твоя донька, а Я твій сину,
Мову як і душу збережи»…
Про прийняття мовного закону сьогодні...
Цей вірш дивним чином зник з моєї сторінки тут...Роблю перепост вірша...Дякую за порозуміння мої дорогі читачі та відвідувачі мої друзі...Щиро ваш Костянтин...
...збережем, якщо Новий Зе не вишкребе перочинним ножичком та гумкою 
