Це так незвично, це так прекрасно
Нікого не кохати!
Не зазнавати страждань, поразок,
Бо скраю моя хата;
Не відчувати палких ударів,
Що мучили десь зліва,
І не писати віршів бездарних,
Що дах ось-ось зірве!
Це так незвично, це так приємно
Нікого не кохати,
Коли не думає хтось про мене
Не вперше, не вдесяте!
Чи є сенс в ніжно-рожевих мріях,
В іллюзіях примарних?
Я не права? Хто ж тоді посміє
Жбурнути в мене камінь?
Це так незвично, і так нормально
Нікого не кохати,
Не застрявати в полон моралі,
На принципи начхати;
Враз вимикати хлам з мильних опер,
Хай очі їх не бачать;
Мій бруд не вимиє "Містер Пропер",
На серденьку тим паче!
Це так незвично, це так гуманно
Нікого не кохати,
Бо в час ревнивого я туману
Стріляю з автомата;
Або з ножем у руках завзято
Ганяюся щоночі
За тим, хто підло, жорстоко зрадить,
Хто буть моїм не хоче!
Це так незвично, це так натхненно
Нікого не кохати,
Коли не ріжуться в ванній вени,
Бо хочеться в Карпати,
І жить, і дихать на груди повні,
Провітрюючи мізки,
Геть від усіх козерогів, овнів
Тікати по-англійськи!
Це так незвично, це так розумно
Нікого не кохати.
Якщо стає без причини сумно,
Рятує Крісті Агата.
Ну що ж, крутіть вже у скроні пальцем,
Та смійтесь без зупину!
Я не повія, ні джин у пляшці,
Не жертва, не рабиня!
Це так незвично усе забути,
Нікого не кохати.
Я вже зіграла з ковтком отрути,
Тож ставлю шах із матом.
Я прокидаюсь зі снів мінливих,
Занудно літаргічних,
Дивлюсь, як осінь весну змінила,
Що пахла потойбіччям.
Це так незвично, це так прекрасно
Нікого не кохати,
Знов не стояти в черзі до каси
Жебрачкою у латах.
Де ж той жаданий перетин ліній?
Взаємність - річ важлива...
В цю мить хтось сохне за мною слізно -
Це так несправедливо!
20.04.2019
Гарний вiрш, Ареано. Життевi такi роздуми, на злобу дня, як то кажуть. Та життя - воно штука неоднозначна така, можуть iнодi i досить несподiванi випадки трапитись у ньому.
Тiльки от у вас у 22 рядку в словi "бачать" набагато правильнiше четверта лiтера буде "а", а не "у":
Хай очi iх не бачАть.