Синичко, синичко, моя щебетушко,
Скажи мені правдоньку, тільки на вушко:
У пору тепленьку куди ти літала?
У лісі сосновому що ти шукала?
Холодного вітру, хуртеч, заметілі,
Пташиного сміху, пригод без годівлі?
Можливо, комашок ти вмить захотіла,
Безмежжя свободи? — взяла й полетіла…
Я вірю, що знову повернешся взимку!
Тобі приготую насіння, скоринку,
А ще — кусень сала, звичайно, без солі, —
Тебе врятувати в обіймах недолі.
У сніжних завіях, колючій негоді,
Я стану тобі у великій пригоді,
Коли переметами встелиться хуга —
Уздри у мені якнайкращого друга!
19/03/19
Не відпускайте далеко синичку літати, вона завжди краща, рідніша за журавля. Не забувайте, що вона для вас синичка, а соперниць - вільній, не приручений журавль...