Вона мріяла зустріти свого єдиного принца, мабуть, як і всі в дтинстві дівчатка, возять дитячі калясочки із пупсами, грають у сімейні драми, дочки- матері, мабуть всі знають, пам'ятають, як це все було...
Улянка виросла, вивчилася і тепер працює на саму себе, адже їй так набагато краще вдається, має хом'ячків, собакена і безліч планів, ідей та бажань, які ну обов'язково мають відбутися! - Ну ось зустрінеш свого чоловіка, серцем відчуєш і будете жити, разом вирішувати щось, працювати день і ніч над відносинами, так так доню, це далеко нелегка праця, але варта того, щоб жити в достатку, успіху, - завжди твердила їй мама, коли та про щось розпитувала...
Настала година, коли Йонатан хотів познайоми любиму із батьками, а був він французом, добрим, милим, романтичним і та просто, як сонечко робилася біля нього і все старалася, догоджала, бо боялася, щоб нічого незіпсувати, бо знала, що характер в неї може бути несолодким і навіть жахливим та вреднючим, запальним.
Звичайно, що було невсе так гладко, як би хотілося, але та працювала над собою, все до дрібниць роздумувала, копалася в собі, як, що і дочого, щоб стати для нього найкращою, добрішою, господарною...
- Ох, невісточка, невісточка, яка ж ти гарна, висока, струнка! Вітаю тебе у нашому домі, красуня, непереживай, несоромся, тепер ми рідні і попереду багацько пригод, а повір в нас тут непоскучаєш, справ достатньо так, що аж по горло, - все лепетала, розказувала Марія новій доньці, а він лишень тихо наче спостерігав та відволікався по різним дрібничкам...
Все пройшло краще аніж здавалося і всі були довольними і щасливими...
ID:
827252
Рубрика: Інше
дата надходження: 01.03.2019 04:50:35
© дата внесення змiн: 01.03.2019 05:08:46
автор: ПашкаPashka
Вкажіть причину вашої скарги
|
сил ы терпыння вашый героїні 
