Пішли клини, немов пташині стріли,
«Курли» і клекіт кинули згори.
Весняну землю нам перехрестили,
Щоб ми на ній щасливими були.
І холод розігнали в піднебессі,
Тепло у пір’ї принесли своїм.
І небо відізвалось стоголоссям,
І загули у вулію рої.
Прийшла весна, медункою всміхнулась,
Бруньки вербові полонили став.
Злетілись гуси, бо давно втомились,
Вечірній промінь поза зиму впав.