В них стріляють -вони мовчать.
Б’ють із сіл і малих містечок.
І погрози щораз кричать,
Крик нагадує нам про нечесть.
Темні ворони в вишині,
Солов’ї десь поділись нині.
Відцвіли сади навесні,
Та осколки в кожній хатині.
Знову суне на нас орда,
Кращі хлопці стають до бою.
А гундяєвщини хода
Називає себе - герої.
Вже немає кайданів в нас,
Тож візьміться брати за руки…
В Україні прийшов наш час -
Закінчились імперські муки.
Підійнятися із колін
Україна давно чекала.
І на тисячі поколінь
Україні любов і слава!