Чому лиш я,ну і для чого ти,
печаль моя,мені скажи,
й засни,
Або впади хоч зіркою із неба,
щоб не сліпити очі мої,
І більш мені тебе не треба,
Бо всі слова твої пророчі - не збулися,
Уста німі,й серця пусті зіткнулися,
Щоб литися навіки в сльозах часу,
І пам'ять нашу..