Коли місяць забуде
Де відлив, де-прилив,
Коли сонце стишить свій хід
Я прийду, мов світанок,
Хоч тихий,-стрімкий
І знищу твоїх ворогів.
Коли ніч темна змінить свій полюс на день,
Коли вітер затихне навік
Я прийду, немов вечір,
Приємний й легкий
Й поцілунком торкнуся повік.
Коли доля, здається, відкинула вниз,
Я теплом по землі розстелюсь
Я спіймаю, повір, і почуєш крізь свист
Як за тебе я сильно молюсь.
Коли матимеш спокій, і вільна душа
Мов пташка, злітає увись
Пригадай, що є я,
Що я завжди отут
І за мене, прошу, помолись.
