Серед тисяч доріг і стежок
Лиш одну, лиш одну обираю
До свого сокровенного раю,
Де нікого ніхто не карає,
Де мільйони гарячих думок.
Серед хвиль призабутих морів,
Серед гір, що димлять в високості,
Я стою, ніби тінь, на помості,
І навколо немає вже злості,
А є віра – то мій оберіг.
Серед тисяч розвихрених фраз
Оберу ту просту, без прикрас,
Дух у ній щоб звучав новизни,
Щоб чужої цуралась казни
І в серцях у людських збереглась.
9.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
Це дійсно лірика для роздумів: " Серед тисяч розвихрених фраз оберу ту просту, без прикрас, Дух у ній щоб звучав новизни, І в серцях у людських збереглась." Хай Ваші вірші, Ганнусю, у серцях людських надовго збережуться!