Нам березень весну приніс,
Птахів веселий чути гомін,
Від сну вже пробудився ліс
І весняна розлилась повінь.
Вже тане сніг такий пухкий,
Що землю вкрив, немов перина
І ось, підсніжник весняний
Нам піднесла погожа днина.
А цей підсніжник я знайду,
Та піднесу тобі - єдиній,
За що ж весну я так люблю?
Невже за бруньки на калині?
Невже за цей підталий сніг,
Що в затінку дерев сховався?
А може, за дівочий сміх,
Що дзвінко в горах обізвався?
