Я застряг на землі, між двома небесами
і пишу тобі вірші у темряви млі.
І пишу я про те, що не кажуть словами -
я пишу лиш про те, що приходить у сні.
Я пишу про любов. Лиш про неї! Не знаю...
Стільки зрад в цьому світі бувало до нас.
Я до тебе боявся сказати "кохаю",
щоб не стати частиною зламаних мас.
Мої руки боялись торкнутись до шкіри,
мій подих боявся зіткнутись з твоїм.
Мій мозок співав у полоні зневіри,
страшного кохання величніший гімн
У море ілюзій умочені крила,
і вітром зневіри обпечений я.
Усе, що життя мені залишило -
твоє ім'я.