Скажи мені, рідна країно,
Звідки в тебе береться краса?
Де черпаєш слова так уміло,
Що співає і серце й душа?
Де таяться джерела любові,
Де криниця талантів усіх?
Видно, все це в народі, у крові,
Що живе на теренах твоїх.
Бо заглянь чи в Карпати, в Полтаву,
На Волинь, чи у славні степи,
Скрізь почуєш і пісню всім знану,
Й зачерпнеш, як водиці, краси.
Твої хори, ансамблі, театри –
Покорили держави й весь світ.
Вони більше за золото варті.
Це перлини й не в’янучий цвіт.
То й надалі співай, Україно,
Бо тепер ти вже вільна земля!
Неси голос свободи всім сміло!
Наша пісня – то наша краса!