Я не люблю незручних запитань.
А їх довкола, як роїв бджолиних -
гудуть, кружляють, вжалить норовлять.
Чому, завіщо, в чому завинила?
Я не люблю допитливих створінь
у Тому сенсі, як ви зрозуміли:
не треба лізти в душу до людини,
коли туди не вхожа навіть тінь.
Я не люблю сюрпризів, як таких,
коли очікувати можна, що завгодно.
Я не люблю вдягати щось, бо модно.
І слів незатишних, колючих і різких.
Я - не люблю. Така вже в мене вдача.
Миритися із тим, що не люблю
Першочергової не ставлю в тім задачі.
Й не раджу іншим. Просто не люблю...
