Чудовій Людині, Вчителю, моїй шановній наставниці і класному керівникові Ріті кАндріївні Животовській, яка 19 квітня відзначатиме свій славний ювілей, присвячую
Світлана Данилюк (Імашева)
*******
Коли свої джерела осягаю,
У пам’яті, як в дзеркалі, сплива
У юності зеленому розмаї
Ця школа Андрушівська номер два.
У стінах цих минули ніжні роки -
Навчання й дружби незабутні дні.
Це ж тут знання і мудрості уроки
Давали наші славні вчителі.
Вам дякую за те, що поряд з нами
Були ви в час мужніння непростий,
Ділилися турботою й знаннями -
Для здійснення юнацьких наших мрій.
Був вересень, навчальний рік на часі,
І повінь айстр веселкою цвіла…
Шкільний дзвінок - із книгою до класу
Вродлива Математика ввійшла.
Утілення наук, ЇЇ Величність, -
Так, Ріта це Андріївна була.
Вимогливість, знання і артистичність,
І ясність думки, й людяність сама.
І закружляли формули у вальсі,
Вже дошка не вміщала їх шкільна.
Ви говорили - й світ нам відкривався,
Й та теорема-загадка Ферма.
Складні задачі стали зрозумілі
І теореми логіка струнка:
Отак навчати саме Ви уміли,
Не на короткий термін – на життя.
Ви мислити учили нестандартно,
Шукати рішень мудрих і ясних,
В житті це знадобилося стократно
Для мене й однокласників моїх.
Ви говорили нам про честь і гідність,
Про милосердя, вірність і любов -
Скарби духовні, людям необхідні,
Що є в житті основою основ.
У світ пішли, озброєні знаннями,
На перевали нелегкі життя.
Ми їх долали гідно - разом з Вами,
Бо вчили нас на совість, до пуття.
Ми всі з сімей простих, не гонористих,
Та стали інженери, вчителі,
Аж шість - лиш в нашім класі - медалістів,
Учитель-майстер, виховали Ви.
Та справа, звісно, не лише в медалях,
Хоча ця перемога окриля.
Ви нам характер мудро гартували,
Аби в житті усе могли здолать.
Уроки Ваші й нині пам’ятаю,
Майстерні, і глибокі, і чіткі.
Як нині в школі учнів я навчаю,
Методика ота живе в мені.
Цікаво з Вами, весело і стрімко
Зелена юність наша відпливла.
І школа наша рідна Андрушівська
Нам краща європейської була.
Альбому пам’яті гортаємо сторінки,
І вдячність Вам з роками не згаса,
Математичний розум Андрушівщини,
Учительства вкраїнського краса.
Схиляюся, цілую Вашу руку,
Наставнице шановна, дорога,
За працю Вашу щиру, за науку...
Хай множаться Вам сили і снага.
Хай промінь кожний щастям зігріває,
А сміх онуків серце бадьорить,
Людська любов хай душу огортає ,
Вам многі літа в радості прожить.
Приємно, Світлано, що ти з теплом згадуєш школу. А я її чомусь не любив... І математичку не любив. І математику... Просто жах! Зате любив піонерський табір і піонервожату.
І всі вони:мама з татом,і вожата, і математичка, й інші - зробили тебе, Льоню, таким креативним, неповторним, цікавим. Кажуть, що усі люди, яких зустрічаємо в житті, є нашими вчителями
Велике щастя мати таку вдячну ученицю! І це ми, шановна колего, розуміємо, як ніхто інший. Такий вірш є найкращим дарунком для вчителя. Гарно, пані Світлано!