В небі хмуро. Сніги сновигають.
І вітри на роздоллі шумлять.
Холоднеча мене огортає,
І нікому її не здолать.
Не впивайся в мої вуста-вишні,
Мої руки своїми не грій.
Знає, певно, лише-но Всевишній,
Де згубився вінок моїх мрій...
А весна моя снігом закута
Там, де пишно буяло колись,
Хоч залишилась в серці спокута,
Його сльози льодами взялись.