Мінорне

В  небі  хмуро.  Сніги  сновигають.
І  вітри  на  роздоллі  шумлять.
Холоднеча  мене  огортає,
І  нікому  її  не  здолать.

Не  впивайся  в  мої  вуста-вишні,
Мої  руки  своїми  не  грій.
Знає,  певно,  лише-но  Всевишній,
Де  згубився  вінок  моїх  мрій...

А  весна  моя  снігом  закута
Там,  де  пишно  буяло  колись,
Хоч  залишилась  в  серці  спокута,
Його  сльози  льодами  взялись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: Наташа Бруснікіна