У далекому царстві.
Так далеко, що важко собі уявити.
Комусь вдалось світ дивний створити.
Де жили без проблем диваки -
Всі без винятку чоловіки …
Ні хвороб, ні війни ще не знали вони,
Гралися між собою мов діти,
Уночі у них райдужні сни,
Мали б цьому лише порадіти …
Поруч раптом з’явилась вона,
Непостійна, мрійлива, чужа,
Затремтіла сердечна струна,
І між царствами щезла межа …
Диваки майже всі похворіли,
Ну а деякі зовсім здуріли,
Почалася між ними війна,
В царстві поруч всі аж остовпіли …
Що ж вона? А вона то сумна,
То заплаче від тої негоди,
То сміється, коли не одна,
За любої надворі погоди …
У душі в неї сум, на вустах – сміх і гріх,
Замоталась між цих незнайомих доріг,
Зрозуміла, що більше не може одна …
І придумала жінка для світу любов,
І попалась сама ...
интересный сюжет. 
