Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Аяз Амир-ша: Атавізм. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Гість-Наум, 30.07.2018 - 16:41
СОВІСТЬМи іноді зненацька і не знаємо самі, Що заважає затишку, душевному спокою… Здавалось, і ніщо не перейшло межі, Але журба чомусь прийшла сама собою. Чи не тому, що подруга надійна в нас. Вона розслабитись нам не дає ніколи. Не вгомониться, для байдужості не час – То людська совість, у житті найперша школа! Дарунок найцінніший від Творця, Її ніяким способом не купиш. Часом приспиш, та праця марна ця – Пробудиться і все з лихвою надолужить. Хто загубив її, той втратив майбуття, Пройти дорогою життя надіявся наосліп…. Ми – діти Бога, Він бо обіцяв: Мир вічний тільки тим, хто має скромність. Веселенька Дачниця, 11.07.2018 - 16:56
Проснися совість! Годі спати!!! Пора вже підлість вимітати... Аяз Амир-ша відповів на коментар Катерина Собова, 26.06.2018 - 16:38
Мені здається,що совість є у кожного.Тільки дехто її приспав. |
|
|