Я рахую останні дні тижня,
Не сумую, що Лютий минає.
Причаровує нас вже те світло,
Що у небі неблизькому сяє.
Що нагадує теплим промінцям
Про пробудження нової сили.
Подих інший вже чутно в повітрі -
Він шепоче, що час весни вже.
І не так хуртовина лякає,
Заметілі, глибокі сніги.
Бо настане той час,коли крила
І натхнення отримаємо ми.
Час кохання, час зустрічей буде,
Так позбудеться права Зима…
І усміхнені пройдуться люди,
Бо лунатиме гучно «Весна!»
