І лише з приходом зими
Ти побачиш усіх:
Уві сні вони прийдуть -
Такі прості,
І живі, і мертві.
І між них -
Ти побачиш мене.
Навіть сніг,
Навіть сніг,
Сашо,
Не змете мене
З твого серця,
Ти пробачиш мені за це?
І у кризі -
Немов у кришталі -
В твоїй книзі,
В твоїй печалі,
У примарному світі
Раптом стрінеш
Усіх тих, хто мовчав.
Ти побачиш живих,
Що тримають меча,
Ти побачиш таких,
Що схилившись,
В очах
Несуть ніжність.
Ти побачиш мене.
Учорашнім, торішнім,
Себто вічним.
Ти впізнаєш мене.
Бо ніколи,
Ні з чим
Ти не сплутаєш
Мою усмішку...
І лише з приходом зими
Ти побачиш усе.
Ти пробачиш усім.
Уві сні
Мої руки, моє лице -
Ілюзорні і близькі.
Ти вхопишся за це -
А в долонях твоїх буде
Сніг,
А довкола тебе буде
Тихо,
І знов...
Щезнуть всі -
І живі, і мертві.
Ти прокинешся рівно в сім.
Навіть сніг,
Навіть сніг
Не змете мене
З твого серця.
баладно і хороше 
Дякую 
