|
Андрійчук Н. Найважча провина моя : Роман / Н. В. Андрійчук — Івано- Франківськ : Місто НВ, 2017. — 156 c.
В українській літературі дуже багато письменників та поетів, але зустрічі роблять із одиницями. Зазвичай письменники роблять презентації, домовляючись за місце її проведення, але ось є на Прикарпатті маловідомий поет та письменник, про якого знають у Коломийській ЦРБ, тому уже часто запрошують на різні творчі вечори, цікавившись його творчою діяльністю. Цією людиною є філолог, фрілансер, поет, викладач – Назарій Андрійчук, який нещодавно написав свою четверту книгу, але перший роман – «Найважча провина моя». Цей роман про Народного артиста України – Назарія Яремчука (1951-1995).
Що нам відомо про цей роман? За жанром це художні оповідання у новому романі, які розповідають про життєвий та творчий шлях артиста, який прожив надзвичайне життя. Письменник Н.Андрійчук писав про Назарія Яремчука довгі 8 років, але виношував у собі задум написання роману цілі 12 років – половину життя, яке уже прожив, адже станом на 2017-й рік письменнику 24 роки. У романі автор делікатно торкнувся таких тем: зародження ВІА «Смерічка», знімання фільму «Червона рута», початок творчості Н.Яремчука, початок творчості та загибель В.Івасюка, сімейне життя Н.Яремчука, життєва мораль Н.Яремчука, смерть. Причому так усе письменник Н.Андрійчук описує художньо та водночас майстерно, що важко зрозуміти де правда, а де художній домисел.
Варто зазначити, що роман «Найважча провина моя» довго не міг вийти «із шухляди». Допомогла частково рецензія сестри самого Назарія Яремчука – Катерини Яремчук. Фрагмент рецензії: Роман «Найважча провина моя» художньо оформлений, має чудову бібліографічну хронологію та персоналії, цікаві діалоги, сюжетні повороти, дещо є вигадано самим автором, але гармонійно вписується в можливу достовірну історію життя буковинського Легеня. Цей роман є досить клопіткою роботою, над якою юний письменник працював десятиріччя, практично половину свого життя». Також відома поетеса, письменниця, професор ПНУ імені В.Стефаника – Ольга Слоньовська, відгукнулася схвально: «Зі сторінок роману «Найважча провина моя» Назарій Яремчук постає непересічною особистістю, патріотом, талановитим співаком, люблячим батьком. Читач із книги взяв би багато для власного змужніння й становлення. Так писати може далеко не кожен, навіть титулований і відзначений преміями автор. Йдеться ж про талановитого автора і такий художній твір, за який не буде соромно ніколи.» Була ще одна рецензія літературного критика та письменника Євгена Барана, але копії автор не зберіг. Книга надрукована за часткове виділення коштів Івано-Франківської міської ради, тому якщо вона пройшла крізь такий шлях, отже, чимось заслужила увагу у журі конкурсу.
Повертаючись до роману «Найважча провина моя» Н.Андрійчука, варто зазначити і те, що книга є немов отим корисним багажем дослідження історії ВІА «Смерічка», яка із квітня 1973-го року робила репетиції у Чернівецькій філармонії, чим і прославивши славетне буковинське місто. У книзі багато згадок про відомих артистів та композиторів: Левка Дутківського, Павла Дворського, Василя Зінкевича, Вадима Крищенка, Володимира Івасюка, Бориса Гмирю, Дмитра Гнатюка та багатьох інших. Вони частково є другорядними героями на фоні формування головного героя – Назарія Яремчука.
Цікаво, чому письменник Назарій Андрійчук вибрав такого артиста і увів його у ремесло української літератури? До речі, майже тавтологічно виходить: Назарій Андрійчук написав роман про Назарія Яремчука. Здавалося б, для чого писати про людину, яка не належала до літератури? Роман «Найважча провина моя» Н.Андрійчука не є мемуарами, не є документальним розслідуванням, не є зібранням статей про Народного артиста Назарія Яремчука, як це було у книгах, які у свій час йому присвячувалися. Це художня сповідь артиста, який не все заспівав, не все сказав.
А що ми знаємо про цього артиста? Практично нічого, а це була людина, яка мала у своєму доробку більше 120 пісень, яка майже 25 років провела на сцені, яка творила культуру своїм життям, всією душею, яка покинула Назарія Яремчука у надто молодому віці – 43 роки. Письменник Назарій Андрійчук трепетно описує останні хвилини життя народного артиста. Він робить у книзі своєрідне обрамлення композиції, щоби не просто дати читачеві зрозуміти, що життя закінчилося, а зразу поринути в атмосферу відчаю та безвиході, яку переживав перед відходом у інший світ талановитий буковинський митець – Назарій Яремчук. Символізм назви книги дуже простий: найважчою провиною Назарія Яремчука було те, що він віддав себе всього музиці, частково пожертвувавши сім’єю.
Дивно, що така література не є поміченою масовому читачеві. На жаль, тираж книги мізерний, але кожен, хто прочитає книгу «Найважча провина моя» Н.Андрійчука зразу захоче переслухати не лише всім відому одну пісню артиста «Родина, родина, від батька до сина…», а всі пісні. А поштовх до цього їм дає молодий письменник – Назарій Андрійчук. І нехай ці слова надто хвалебні про цей роман, але факт є фактом: книга варта уваги!
ID:
752404
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.09.2017 21:09:00
© дата внесення змiн: 26.09.2017 21:09:00
автор: Марія Андрійчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
