Я так закохана у тебе,
не проживу без тебе й дня.
Ти серце полонив! О, небо,
навіки в тобі, я твоя!
Пізнати хочу прояви шалені
яскравих буднів й тисячі ночей;
нехай махають ластами тюлені;
щасливі не змикають хай очей.
Дай сили, я літатиму ночами!
Я заглядатиму в куточки твого чуда,
і хто захоче, хай літає разом з нами.
Закохана у тебе завжди буду!
Твоя зима, весна, і літо, й осінь –
без них пусті всі книги і листи.
Гарні господарі запросять гарних гостей.
Хай досягнуть цілеспрямовані мети!
Відчути смак холодних й теплих ранків,
Вдихнути пахощі духмяного життя,
щоб залишити в серці світлу згадку,
і щоб пронести, крізь роки, у майбуття.
Та кожен з нас по-своєму кохає,
По-своєму панує в світі вік.
І чим закінчиться усе ніхто не знає,
та я закохана безмежно у цей світ!
