Я не знаю, що тобі сказати,
Слів потрібних, мабуть, не знайду...
Не закличу до своєї хати,
Приготую каву у саду.
Світиться рубіном кущ калини,
Листя з вишні - золотим дощем.
Не питай, будь ласка, хто з нас винен?
Бо і так на серці сум і щем...
Павутиння біле вітер носить,
Я його у коси заплела.
...Тут ніхто не винен, винна осінь...
Бо вона непрошена - прийшла...