Цар Ману, син Вівасвана, могучий, світлий був мудрець,
Серед мужів правдивий лев, блискучий, мов всіх творів пан.
Красою, блиском, силою і строгим опануванням
Всіх похотей перевершив Ману вітця і предків геть.
З руками, вверх піднятими, стояв він на одній нозі,
Важку покуту діючи в безлюднім, дикім пралісі...
Уривок з «Махабгарати» в перекладі Івана Франка
Життя сучасної людини дуже тьмаве.
Безпека, їжа, гроші, секс, комфорт, престиж
Та самоствердження, а також влада й слава —
Всі їхні цінності навкруг одні і ті ж.
За цю дурню вони на підлості готові,
Заради цього брешуть, зраджують вони.
І що ми маєм? Замість щастя і любові
До нас приходить тільки полум'я війни.
Якщо життя у нас тваринне і ганебне,
Якщо не здійснює ніхто ніяких жертв,
Щоби отримати благословіння з неба,
Йдемо до того ми, щоб цей вогонь нас зжер.
Колись всі люди, як один, практикували
Аскези і покути, бути щоб людьми,
Щодня зв'язок з Всевишнім розвивали.
Так забов'язані робити також ми.
Людське народження серйозно накладає
На нас обов'язок духовним шляхом йти.
Лише таке призначення людина має.
І маєш це призначення здійснити ти.
Царі далекого минулого, як Ману,
Духовній практиці присвячували час,
Щоб жити згідно з досконалим Божим планом.
А чим займаються правителі у нас?
Скажи-но, брате мій, хто з них, подібно Ману,
Всі похоті свої в собі опанував?
Хто з них себе слугою інших, а не паном,
Вважає? Й справді так живе, не на словах?
В той час духовно лиш розвинута особа
Правителем держави людської була.
Та маєм ми людьми спочатку стати, щоби
Заслугувати на чолі вже не козла,
Не вовка, що тебе тримає за барана,
Не обкрадаючого свій народ щура,
А мудреця — святого, чистого, як Ману.
І отже це здійснити все прийшла пора.
01.04.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
ID:
748542
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 31.08.2017 09:50:16
© дата внесення змiн: 31.08.2017 09:50:16
автор: Петро Рух
Вкажіть причину вашої скарги
|
