ЧАКЛУНКО... https://youtu.be/CnofLRvvK8w
“Чаклунко...”, — ти сказав мені...
І знову щем пробрався в душу...
Клекоче полум'я в груді,
І я... його гасити мушу!
“О, Фея...”, — чую я вночі...
Чи сон, чи це було зі мною?
Слова запалюють вогні,
І почуття пливуть рікою...
Ріка… ми у човні самі…
І більш нікого в цьому світі!
«О, діво, краща на землі
Духмяних весен в первоцвіті!»
Чаклунко… він сказав мені…
Клекоче полум'я в груді!
06. 04. 2017 м. Львів автор Наталія Калиновська
