Все буде просто. Звично
завтра тебе зустріну
руки твої закличні
очі як небо сині
усмішку (пекла, раю?)
слова і фраз намисто
нині ж я тінь шукаю
в тайних побачень місці.
Завтра як звично глянеш
пристрасті згубо мила
Іншою вже не станеш
янгол згортає крила
десь на цнотливих межах
слід наш давно розтанув
зустрічі без обмежень
в зойках інстинктів ранять.
Звісно дорослі люди
чи ж до гріха неблизько
тіням мирського блуду
там де на рівнім – слизько.
Завтра почуєш : рветься
там де буває тонко
ми заблукали. Досить.
дзвонить прощання тронка…
ми заблукали. Досить... 
Добре написано. 
