Все буде просто. Звично
завтра тебе зустріну
руки твої закличні
очі як небо сині
усмішку (пекла, раю?)
слова і фраз намисто
нині ж я тінь шукаю
в тайних побачень місці.
Завтра як звично глянеш
пристрасті згубо мила
Іншою вже не станеш
янгол згортає крила
десь на цнотливих межах
слід наш давно розтанув
зустрічі без обмежень
в зойках інстинктів ранять.
Звісно дорослі люди
чи ж до гріха неблизько
тіням мирського блуду
там де на рівнім – слизько.
Завтра почуєш : рветься
там де буває тонко
ми заблукали. Досить.
дзвонить прощання тронка…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2017
автор: Стяг