Безлюдний світ мовчить пересторогами
Удари батога лишають слід
Який веде незвіданими дорогами
Туди де сльози прикрашають мить
Туди де вітер дме вітрами гожими
Де тепло скрізь і навіть у душі
Не вийде бути байдужими перехожими
Й життя щодень проходить не у сні
Й життя проходить не думками світлими
Не спомином і не віршем
А справами щодень здійсненними
І радісним поверненням з дощем
Щасливих днів сіяючих у радості
Кохань безмежжя у твоїх очах
Щасливим бути й берегти тверезості
У поглядах і у спокійних снах...
