На суцільному базарі ( де продають все - від необхідної дрібниці до грішного) до палатки ( мала тимчасова архітектурна споруда початку оновлених економічних відносин) підходить сільська незабіжена дівчина, " Що це таке" питає у продавця, показуючи на циліндричну ємкість. "Дезодорант" відповідає продавець. " Скільки стоїть?". "Шість гривень" ( була така ціна). "Давайте". Забирає товар. В цей час підкотила мати ( ще більш незабіжена молодиця).
- Що ти купила?
- Дезік.
- Скільки він стоїть?
- Шість гривень.
- Дурна...Краще б їсти купила.
- Так дивись яка пляшка!
- А - а - а...
Без питань. На які жертви не підеш заради краси, тим більше, що після використання вмісту ємкості пляшку можна помістити в сімейний музей.
Незабіжена - тут повнувата ; бідою не вимучена ( болячками, відсутністю належного харчування, стосунками з людьми , надмірною власною чутливістю ( не бере " дурного"в голову ) і т. ін. .
Дякую за ваше дякую.
