як добре,що є пам'ять
як добре,що можна згадувати всі моменти і розуміти як було прекрасно
а особливо ті,що більше не повторювались
прокручуєш в голові і тільки коли все минуло розумієш,що не процінував до кінця
і повернути б
і добавити б слів,добавити б поглядів,добавити б сміливості
але ж ні
як добре,що є пам'ять
пам'ятаєш себе ще таким малим.
пам'ятаєш себе ще як просив у батьків нову іграшку
просив морозива і так щиро радів,коли отримував
ображався на друзів і гордо йшов додому
або ходив біля будинку і гнівався,так відчайдушно гнівався
так відчайдушно страшно мирився
пам'ятаєш як грав хованки і тебе не могли знайти
і пам'ятаєш себе вчорашнього
так подорослішав
так змінився
переглядаєш старі фото і зовсім не віриться,що час так швидко обігнав тебе і біжить далі,а ти десь збоку далі граєш свої,але зовсім інші хованки
ховаєшся від проблем
ховаєшся від почуттів
боїшся болю
обережно допускаєш нові обличчя до того кола,де можеш сміливо казати:"вірю"
зрадам ти вже не дивуєшся відкривши рота
ударам в спину особливо теж
лише боїшся бути покинутим усіма
хоча і сам є тим,хто покидає
хто зраджує
і хто ненавмисно б'є у спину
час від часу не аналізуючи свої дії,робиш помилки
згадуєш про них під ранок
але це нічого
ти дорослішаєш
це мабуть так зветься
та теперішня черствість
та теперішня гостра правда
той егоїзм,котрий з року в рік доплюсовується
але як добре,що є пам'ять
моя пам'ять-найцікавіше у світі кіно.
лише так по-дитячому боюсь титрів.
