Живучи у своєму уявному світі,
Між незвіданих мрій та жаданих бажань,
Нутро гріти у вічно теплому літі
І ниряти мрійливо у райську гава́нь.
По дитячому так,босоніж по траві,
По безмежному полю вільних думок,
Оголену відчувати жагу у душі,
Віднайшовши довіри в'язку ниток.
Ти маєш надію на сонячні дні,
Пройнятих поглядами без лицемірства,
По алеях з усмішкою впевнено йти
Й розбивати туман песимістичного міста.
Але вранці,прокинувшись в реальному світі,
Тих же самих похмурих буденних проблем,
Ти все будеш літати у теплому літі.
І шукати свій загадковий Едем.
