або Л2М, продовження історії про Кайса і Лейлу
також можна знайти за посиланням
https://vk.com/topic-119956542_34138139
*
Наші емоції – тільки наші, і комусь нав’язати їх ми не в змозі, тому що це тільки наш внутрішньо-емоційний світ, тільки наше горе і щастя, тільки наша печаль чи сум, тільки наше розчарування або злість.
*
Подушка ще пахла морем.
Кайс згадав, що така ж на запах її шия, волосся. “Це все, що залишилося після тебе, – подумав Кайс, – якийсь солоний присмак в роті на кінчику нервових потрясінь”.
*
І ти пересипаєш пісок, що у пісковому годиннику, а руки твої сплелись кінчиками пальців у одній точці, що посередині між майбутнім і майбутнім, і зветься теперішнє.
*
Він розуміє: наближається кінець, і яким він буде – Кайс не знає. Здається, що війна точиться давно, але вирішальна битва впаде тільки на його плечі, на його груди. І він вирішуватиме не тільки свою долю, а й інших дорогих йому людей. Кайс повинен надіятися тільки на свої сили, адже Світлі чи Темні вже не втручатимуться в хід подій
