Казкова бузкова пора,
як я її люблю, очима голублю.
Знову й знову, від кожного подиху вітру,
її аромат п'янить.
Захмеліли ранні бджоли,
та й не дивно,
в бузковій красі все здається дивним.
Буяє цвіту краса, як різнобарвні вітрила.
У дивному полоні перебуваю,
серце ним краю,
розумію, що ця чудова пора не вічна,
але ж наповнюю душу силою навічно.