Якщо любов – очікування, очікуєш життя,
як доторк губ, як доторк плоті,
як вхід до саду забуття.
А решта – потім.
Два тіла поруч. Ні, два Світа
міжпашшям простору, міжгруддям почуття.
Крізь губи-піхви входить промінь світла
в моє народження, в твоє дитя.
Всесвітня мати, батько Промінь,
дитя подібністю до Бога чи життя.
У блискавці життя, не в громі,
в дощу краплини променів злиття.
Якщо любов і є той секс тяжіння,
любов і є той переможний секс,
ти у мені і я в тобі – до божевілля,
бо то і є життя святого сенс.
