Зникає день, зникають знову дивні епізоди
Мінорна тиша розчиналась у осінньому повітрі
А ми як завжди біжимо за останнім писком моди
Розчиняючись у сірій масі безіменної палітри
Швидке кохання, алкоголь і псевдо-сльози
«Тупий спектакль» – у брехливому театрі
Сперечаючись, що краще: вірш чи клаптик прози?
Ідемо в буфет вже на першому антракті
Ми втратили оригінальність і чарівність наших мрій
Бо серед копій легше, легше мабуть буде жити..
Та знайти себе серед усіх розрекламованих стихій
Найважче тій потріпаній душі, яка не хоче говорити
А далі прийде вечір і чергові зізнання правди
Лунають посеред самотньо-сірої кімнати
Відлуння болі, розкриває всім присутнім карти
Що навіть зорям наступає час, без пояснення згасати…
[by mara…>
