Як же нудно дихати тобою,
Як же дивно вірить в чудеса,
Коли навкруг здається все зимою,
А світ навколо все ще не згасає...
Коли не знаєш що чекати,
І все здається повністю пустим,
Я вже не хочу тут тебе шукати!
Я згину краще холостим.
Не хочу, не знаю хто й навіщо,
Для мене долю цю гірку обрав,
Забутись би, згадати трішко,
Що я сам собі колись бажав.
Забутись би і не писати,
Жодного більше рядка,
Людей не можна не чекати!
Не чекати можна лиш квитка.
Не чекати можна лише долі,
Не чекати можна зміни поколінь,
Краще згинути в своїй неволі!
Ніж піднятися з чужих колін.
Краще віддати комусь серце,
А чуже ж так зовсім не чіпати,
Ніж битись птахом в дверці,
І ніколи зовсім не кохати.
Краще бути наодинці!
І нікому не приносить біль,
Ніж потроху, по сльозинці,
Доводити людей до божевіль!
09.03.2015
