Горить недовго і згасає,
Вогню постійного нема.
Здається, десь весна співає...
Та господиня тут - зима,
В якій нічого не зігріє,
Бо вітер скрізь холодний віє...
Замерзне в ній душа моя,
Якщо не втрачу розум я.
У цім полоні темних хмар
Нормальним бути нецікаво,
А от любов - то інша справа...
Це неземний із серця жар,
Який немов вбиває нас...
Ми смерті хочемо весь час!
