перекоти мене поле
по ріллі що край міста пріє
перед вітру коти по полинню
місто спить місто більше не гріє
нині
перекоти мене поле
лісосмугами-гребінцями
чеши колосся своє росянисте
по містах розляглися тумани
слизько
перекоти мене поле
по ріллі й до ріллі приковуй
до землі рветься дух ковиловий
тільки міста остови бетонні
сковують
перекоти мене поле
босоніж пиріями кошеними
дай вдихнути набратись повеней
місто спить у пилу запорошеною
раною
