А чаю хочеться духм*ямого, п*янкого,
Із присмаком терпкої м*яти,
І поцілунка хочеться палкого,
І міцно хочеться когось так обійняти.
З коханою людиною лежати,
І чай гарячий, з дикої троянди.
Із чаєм кожен ранок зустрічати,
Із пледом у затишної веранди.
Все починається з простої чашки чаю,
Похід у гості, дружба і кохання.
Із чаєм, краще книги всі читають.
Із чаєм до вподоби є – мовчання.
Ковтками вабить, запахами цвіту,
І теплотою, душі зігріває.
Закривши очі, ти вдихаєш літо,
Бо кращого напою, ані ж чай – немає!
