В скорботі схилилась край хати калина...
Змахнули крилом, як птахи, рушники...
Допоки ж іще наша рідна Вкраїна
Прощатися буде з своїми дітьми?...
Синочки- соколи! Обличчя- ікони...
Красиві,розумні...Це- нації цвіт...
І знову , і знову спішать ешалони
На захист Вітчизни... На схід...
А хлопцям би в мирі хати будувати,
Ростити синів і садити сади...
Жахіття війни їм прийшлося пізнати,
Щоб нас захистить від біди...
Тримайтесь, синочки! За вами- Вкраїна!
Жінки, діточки, матері.....
В молитві схиляється кожна родина
За вас і за мир на землі!