Ми живемо з тобою лиш раз,
Тільки раз і зовсім недовго
Інколи губимось серед невидимих мас
Інколи боремось з світом навколо,
Хтось помаленьку живе не спішить,
Впевнений зробить усе завтра зранку
Тим самим напевно він Бога смішить
Не знавши , що більше не буде світанку!
Хтось навпаки без зупинки живе,
Віддавши свій час постійній роботі,
Вкладаючи в бізнес усього себе
Прокидається знову, самотній!
Ти прочитаєш , подумаєш : «хтось»
Насправді цей хтось у тілі твоєму
Лиш зізнатись собі боїмось
Що не вічно ми з вами живемо!
Уляна Квітка 06.08.2016