Живу лише тобою, рідне,
В душі росте патріотизм.
Ти посідаєш місце гідне,
Вселяєш в серця оптимізм.
Величне місто-місто Київ.
Звела нас доля в тяжкий час
Існує безліч командирів,
Чи краще, де не має нас?
Мабуть, в словах не описати
І ту любов, і ті думки.
Ти всіх народів рідна мати,
Тобою прожиті віки.
І ти стоїш, неначе кремінь.
І незалежний, наче дуб.
Ти стягнутий і сильний ремінь,
Що стримує століття мук!
Твоя природа - величава:
Гаї, луки , ліси ,поля.
Сільська місцевість нелукава,
Де найродючіша земля.
Розкішний подих твого вітру,
На дотик паросток трави
Це все таке, до болю,рідне,
І, навіть ,стріхові дахи.
Які би біди не спіткали,
Яке б те горе не було,
Надію в серці ми тримали
І справедливості крило.
Ми - українці, чесні люди!
А справедливість, знаю є.
Хоча й минуле не забути,
І не сховатися ніде.
Держава - понад усе у світі,
Столиця -наше серце, дім.
Ти- наше сонце, наше жито,
Яке росте на радість всім.
Коханий - ти моє дитинство,
Ти - все, що в серці маю я.
Ти - рідне і єдине місто.
Твоє навіки я дитя.