Задзвенів струмок в камінні,
Засміявся, мов малюк,
Він своїй дитячій силі,
Перетвориться, що в Прут
Буде гострим, наче лезо,
Розрізатиме каньйон,
Так нестримно і тверезо,
Та, поки що - це лиш сон!
Він, малий дзвінкий струмочок,
Лагідний, мов кошеня,
Та в якому, кожноночі,
Віддзеркалює вона…
Зірка-зіронька маленька,
Але вже така ясна!
Він чекає прихід ночі,
Та завжди сміється дню)
Веселиться так охоче,
Кожен день, як у раю
Та, лиш тільки зникне сонце,
Він прозоріше стає,
Щоб побачить, як в віконці,
Що його зоря зійде!
Така ніжна і яскрава
Й вже рятує від блукань,
Як місток, як переправа,
До нездійснених бажань!
Він тепер не поспішає,
Не як в лісі він летить.
Тільки вгору поглядає
Зірка, де його горить
Він, тепер, вже більш широкий,
Більше в нього є води,
Прохолодний і глибокий,
Та все дивиться туди,
У високе світле небо ,
Де його горить зоря
Заблукає, як хто-небудь
То не треба ліхтаря!
Зачарований він нею,
Та не бути разом їм,
Разом він лише з землею,
Пуди солі на двох з*їв,
А вона така тендітна,
В висоті горить ясна,
Така дальня й заповітна,
Але разом з тим близька!
Кожну ніч, він так страждає
Кожен день, реве як грім,
Він вже гори розсікає,
Він стрімкіший за Гольфстрім!
Він упертий, що й не свиснеш!
Повноводний і швидкий!
Його вже не перестрибнеш,
Він сильніший за стрибки!
Він сміється вже із човнів:
«Подавай, вже кораблі!»
Во́ди сильні, дуже повні,
Він далеко від землі…
Та чи став до зірки ближчим?
Так здається… в нього ж ллють!
З берега, тому хто кличе,
Відповіді не почуть!
Але й води стали темні,
Зірка вже не так блищить,
Намагання всі даремні,
Течію не зупинить
Розвернуть її не вдасться,
Щоб текла в зворотну путь,
Зрозумів він, що завчасно,
Він хотів усе збагнуть!
Він, тепер, не струмок дикий,
Не дзюрчить, мов старий шланг,
Він, тепер, міцний й великий,
Що йому позаздрив б Ганг!
Але зірка ж то, не ближче,
І вже в ньому купа їх,
Та вона за всіх них вища,
І яскравіша за всіх!
І тоді згадав він гори,
Народили, що на світ
Що зірки там, ближче моря,
У яке він зараз втік!
І до неї був найближчим
Бив ключем, не під замком,
Коли ще малим і нижчим,
У горах дзвенів струмком…
ID:
649726
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.03.2016 18:42:02
© дата внесення змiн: 10.10.2022 19:10:39
автор: Go Love Ash
Вкажіть причину вашої скарги
|
