Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Перша в мене весна без тебе - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ХАЙЯ-КАМА, 24.02.2016 - 11:02
Дякую, Вам, це хлопчик з сусіднього села, в сім'ї він ріс один, поїхав на Майдан без дозволу батьків, повіз двоюрідному братикові речі і ...Ми всі дуже, дуже важко пережили таку втрату, школа тепер в його селі носить ім'я Назарія Войтовича, а батьки ... до цієї пори ходять як примири... Дуже важко, дякую Вам за такого хорошого, до щему в душі, вірша.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я читала про Назарія, на основі того й написався вірш. Мені дуже шкода і його, й батьків (я знаю, що таке втратити дитину), тому й побудувала вірш у формі монологу матері. Хотілося б, щоби вірш потрапив і до батьків, але не знаю, чого буде більше від того: користі чи шкоди. А може б Ви якось передали твір у його школу, думаю, вчителі могли би використати його при проведенні заходів, приурочених пам*яті героя. Вічна пам*ять йому. Дякую за коментар. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Валерію.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Юлечко.
Світлана Моренець, 18.02.2016 - 14:41
Читаючи Вас, щораз дивуюсь: як таке велике серце поміщається в маленькій жінці?! (чомусь я бачу Вас невеличкою, пробачте, коли не так).Сльози, сльози, сльози і біль... Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світланочко, я не маленька (165см), і серце маю теж звичайне, але любляче, а таке серце на багато що здатне. Мені дуже приємно читати Ваші коментарі, як і Вашу поезію, часто ловлю себе на тому, що шукаю Ваші твори. Дякую щиро за все. А Ви тримайтеся, ми ще потрібні і дітям, і внукам, і Україні. Людмила Пономаренко, 18.02.2016 - 14:36
Не можна без сльози читати Ваш вірш, пані Ганно. До болю щемно, коли гинуть ті, що мали б ще довго-довго жити... Дякую,що пишете таку поезію!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, моя дорогенька.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олечко.
NikitTa, 18.02.2016 - 13:34
Ви гарні слова написали.Їх Високий Подвиг живе в наших серцях.Ніхто не забутий,ніщо не забуте.Героям слава!І шана тим,хто виростив таких ЛЮДЕЙ.І їм -любов нашого серця. Світлана Крижановська, 18.02.2016 - 11:29
Жах втрати... Моторошно... і фото... Хай спокійно спочиває... Пам'ятаємо...
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слава Україні! Героям слава!
Наташа Марос, 18.02.2016 - 11:08
Невимовна втрата... А скільки ж їх... Проникливо-мудра Ваша поезія!!! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Наташенько.
Mik (галицька миша), 18.02.2016 - 11:00
Ганночко, я не знав Назарiя та його родичiв особисто, але чув про нього. На Тернопiллi люди знають, що серед загиблих у Небеснiй сотнi був оцей наш юнак. Такий вiрш не може нiкого залишити байдужим. Дякую Вам вiд усього серця, Ганночко, вiд iменi тернополян! ...Над рядками - двi склянки з галицьким бiмбером. Пiднiмемо мовчки, без тостiв, як завжди п'ють за пам'ять загиблих... Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Міку, Вам за чутливу добру душу. Ми сьогодні згадували тих дітей, що віддали своє життя за українську мрію. Цей вірш був надрукований у газеті "Голос України" в минулому році, але мені б дуже хотілося, щоб його мали батьки Назарія, адже я побудувала його у формі монологу матері цього хлопця. Найглибша рана від втрати дитини у серці матері. А наше завдання продовжити боротьбу, щоби мрія Назарія збулась.
АндрійМазан, 18.02.2016 - 10:46
"Не спинить таких, не скорить!" - вірш сягає своєї кульмінації з останнім рядком... Я довго ще до тями приходив. Дуже сильний вірш, шалено сильний!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Андрію, спасибі Вам. Ми маємо вистояти, вибороти, передати своїм дітям нову вільну Україну. Подвиг потребує сильних віршів.
|
|
|