Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серго Сокольник: Офисный сон. Сюр. Маленькая поэма - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Крижановська, 27.02.2016 - 17:16
Читаючи Ваш віршотвір, пане Сергію, подумала про те, як добре, що доба поділяється на день і ніч. Саме, коли ми спимо, уява, спогади чи підсвідомість, дарує нам чудові сни, в яких можливостей рішень багатьох проблем значно більше, чим у реальному житті. Наприклад, наяву повернутися в дитинство неможливо, а от у сні...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так хто насправді знає- чи не сон усе наше життя, Світлано? Хто знає?..
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 27.02.2016 - 15:24
так..ми родом- з дитинства...і там- не було війни....хороша поема
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що ж, Любонько... Війни були в усі часи... Так навіть гостріше...
zazemlena, 19.02.2016 - 16:02
действительно, у Вас интересные символы "неба томную вонь..."Словно мысли, Забитые в темный сортир, И когда-то сольется Вода в туалет, Подтверждая, что НЕТ. Ничего больше нет... читая эти строки, задумываешься не только о картинах детства, но и о чём-то глубже хорошая антитеза. Вообще-то философские размышления о нашем существовании и гранях видимых и невидимых... а что может быть дороже наших детских подарков: бесценных бутылочек, баночек, цветных стёклышек...а ведь это тоже символы...ваш мир богат...сокровища неисчерпаемы...удачи Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну да, ну да... А Вы думали? А детство- оно ведь никуда не делось... Кто мы и где он, этот НАШ мир- в реале или в наших снах? Да-с...
Валентина Мала, 19.02.2016 - 07:27
Серго!Другий раз на сторінці!Поема сподобалась!Офісний сон--ЧУДОВИЙ!!За "МИНУТУ обеднего сна" -- такий насичений сюжет!!
гостя, 18.02.2016 - 21:19
іноді дитинство приходить до нас...і розмовляє з нами...чи співає нам пісні...чи крутить сни...це єдиний острів,який залишається первісним і незмінним...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Добре, що хоч уві сні можемо причалити до нього...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, болить. Та це біль з якоюсь солодинкою... дякуючи спогаду...
Богданочка, 18.02.2016 - 18:27
Як би хотілося нам повернути те, що давно у минулому...Залишаються тільки спогади. То сумні, то веселі... Гарна, журлива поема Олекса Удайко, 18.02.2016 - 14:48
А если в сортир друг сольется не только вода,То что будем делать, поэты и музы, тогда?! Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да отдохнем тогда, Олекса
Єлена Дорофієвська, 18.02.2016 - 14:40
В детстве все намного проще, светлее.Как-то интересно читается, будто под смену мелодий: во сне что-то теплое, душевное, в офисе - скрипящее, шумное. Последние строки сжали сердце. Браво, Сергей! Мастерски Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Как и задумано...Тут многое продумано, Лена...
Світлана Моренець, 18.02.2016 - 14:21
А стих – многогранен! Серёжа, Вам удалось сквозь призму сна заглянуть в светлое детство, коим подчеркнуть весь ужас ныне происходящего. Молодец! Браво! Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, Света, тут сложное хитросплетение тем... Спасибо...
Мар’я Гафінець, 18.02.2016 - 11:40
..ностальгія...Та, знаєте, не у всіх дитинство мало такі світлі миті, тож, як чарівно, що є чим зігрітись в жорскому світі доросолості! ...хай тільки ввісні.. Гарно передали настрій, Серго Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я старався, Фіночко...
Ірина Лівобережна, 18.02.2016 - 09:54
Да, память иногда хочет вернуть в безмятежное детство... Но... увы...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да... Стих несколько напоминает картину Дали...
|
|
|